Зробити стартовою Внести до закладок Контакти Карта сайту Русский English    
Новинки




Нашi новини :: Наші проекти
Нумізматика | Антикваріат | Фалеристика | Мілітарія | Наші проекти | Боністика | Філателія | Історія України | Археологія | Музеї та музейна справа | Культура | Різне | Архів |
>>Головна новин<< >>Наші проекти
Кількість переглядів новини - 6551

Виставка "БОНІСТИКА УКРАЇНИ: минуле та сучасність"

БОНІСТИКА УКРАЇНИ:
МИНУЛЕ ТА СУЧАСНІСТЬ


Вашій увазі пропонується підбірка грошових знаків України, метою яких є висвітлення грошового обігу Української Держави на різних етапах її становлення та розвитку.
Крім грошових знаків українських емісій, Вашій увазі пропонується добірка грошових знаків інших країн, які були в обігу на території теперішньої України.
Деякі банкноти представлені у двох екземплярах, для візуалізації аверсу та реверсу представленого матеріалу.
Українські паперові гроші вперше були видані наприкінці 1917 року Центральною Радою - урядом під головуванням професора Михайла Грушевського, автора десятитомної "Історії України - Русі". Емісії здійснювалися протягом 1918-1919 років. За цей час змінилось ще кілька урядів та адміністрацій: Гетьмана Павла Скоропадського, Симона Петлюри, більшовиків, генерала Антона Денікіна, і відповідно кілька видів грошей. Грошовими одиницями цього періоду були карбованець, гривня, шаг, які іноді існували паралельно з певним співвідношенням між собою.
Наприкінці 1919 року владу в Україні знову захопили більшовики, а в 1924 році її, як союзну республіку, було включено до складу СРСР, створеного на фундаменті Російської Імперії.
Після голодоморів та репресій сталінського режиму, руйнування ним храмів у 20-30-х роках Україна зазнала нових величезних людських та матеріальних втрат від німецько-фашистської навали у роки II Світової війни. У 1942 році гітлерівський режим запровадив випуск паперових грошових знаків для окупованої України з грошовою одиницею карбованцем, що мали примусовий обіг до 1944 року.
Новітня історія України, як суверенної держави, починається у 1991 році. У 1992 році уведено в обіг перехідні гроші - купони, грошовою одиницею яких був карбованець. У 1996 році карбованці замінено на гривні у співвідношенні 100 000 : 1.
На протязі 1996-2006 років вже було декілька емісій державних грошових знаків і, зараз, в обігу знаходяться банкноти з номінальною вартістю від 1 до 200 гривень.



Ukrainian paper money were issued for the first time at the end of 1917 by the Central Rada - government under chairmanship of the professor Mykhailo Hrushevsky, author of the 10-volume "History of Ukraine - Rus". Emissions were carried out from 1918-1919. During this time a number of governments and administrations had changed - the government of Hetman Pavlo Skoropadskyi, Simon Petlyura, the Bolsheviks, General Anton Denikin - thus creating a number of types of money. Karbovanets, Hryvnia and Shag were monetary units in that period, which sometimes existed simultaneously and in definite correlation.
At the end of 1919 power in Ukraine was taken back by the Bolsheviks and in 1924 the Ukraine as a united republic was absorbed into the USSR, based on the foundations of the former Russian Empire.
After the starvation and repression of the brutal Stalin regime and the destruction of temples during 1920s and 1930s, Ukraine suffered new giant human and material losses from the German fascist invasion during the years of World War II. In 1942 Hitler's government instituted the issue of paper money for occupied Ukraine with a monetary item - Karbovanets, which was in forced circulation till 1944.
The contemporary history of Ukraine as a sovereign state started in 1991. In 1992 transitional notes, the coupons with monetary item Karbovanets, were put into circulation. In 1996 Karbovanets was exchanged for Hryvnia at a rate of 100 000: 1.

Всі матеріали виставки надані
Порталом українських колекціонерів
www.ukrcol.com.

Експозиційні матеріали виставки:



Українська Народна Республіка, Центральна Рада
Ukrainian National Republic, Central Rada, 20.11.1917-29.04.1918


50 Карбованців (1918) 50 Karbovanets (1918)


Українська Держава, Уряд Гетьмана Скоропадського
Ukrainian State, Government of Hetman Skoropadskyi, 29.04.1918- 14.12.1918


200 Гривень (1918) 200 Hryvnias, 1918

2 Гривні, 1918 2 Hryvnias, 1918

10 Гривень, 1918 10 Hryvnias, 1918

100 Гривень, 1918 100 Hryvnias, 1918

500 Гривень, 1918 500 Hryvnias, 1918

1000 Гривень, 1918 1000 Hryvnias, 1918

2000 Гривень, 1918 2000 Hryvnias, 1918

1000 Карбованців (1918) 1000 Karbovanets (1918)

Емісія Знаків Державної Скарбниці 1000 Карбованців здійснювалася урядами Гетьмана Скоропадського та Директорії УНР. Банкноти надруковані на цупкому папері. Автор: Григорій Золотов. Друкувалось в Києві, Камтянці-Подільському та Варшаві.
State Treasury Notes 1000 Karbovanets were issued by Hetman Skoropadskyi and Dyrektoria. Banknotes are printed on solid paper. Author: Grygory Zolotov. Printed in Kyiv, Kamyanets-Podilskyi and Warsaw.


Українська Народна Республіка, Директорія
Ukrainian National Republic, Dyrectoria, 14.12.1918-20.11.1920

5 Гривень (1919) 5 Hryvnias (1919)

Чорний на сірому папері з водяними знаками: гриби. Розмір: 100 х 60 мм. На усіх банкнотах однакова серія: С.А.1. Надруковано у Станіславові.
Black on gray paper with watermarks: mushrooms. Size: 100 x 60 mm. All banknotes have the same series: C.A.1. Printed in Stanislaviv.

10 Карбованців (1919) 10 Karbovanets (1919)

Червоно-коричневий на сірому папері з водяними знаками: гриби. Розмір: 140 х 85 мм. Серійний номер вертикально ліворуч. Надруковано у Камтянці-Подільському. Автор: Григорій Золотов.
Red-brown on gray paper with watermarks: mushrooms. Size: 140x85 mm. Vertical serial # at left. Printed in Kamyanets-Podilskyi. Author: Grygory Zolotov.

100 Карбованців, 1918 100 Karbovanets, 1918

Знак надруковано у коричневому кольорі у великій кількості відтінків. Розмір: 177x90 мм. Ліворуч тиснений портрет Гетьмана Богдана Хмельницького. Надруковано у Камтянці-Подільському. Художник: Георгій Нарбут.
Note issued in brown color with various shades. Size: 177 x 90 mm. Embossed portrait of Hetman Bohdan Khmelnytskyi at left. Printed in Kamyanets-Podilskyi. Author: Georgy Narbut.

250 Карбованців, 1918 250 Karbovanets, 1918

Сіро-коричневий на оливковому фоні з великою кількістю відтінків. Розмір: 148x96 мм. Водяні знаки: зв'язані зірки. Надруковано у Кам'янці-Подільському. Художник: Борис Романовський.
Gray-brown on an olive underprint with various different shades. Size: 148 x 96 mm. Watermark: linked stars. Printed in Kamyanets-Podilskyi. Author: Borys Romanovskyi.


Українська Соціалістична Радянська Республіка
Ukrainian Social Soviet Republic, 6.01.1919-28.06.1919

10 Карбованців (1919) 10 Karbovanets (1919)

Червона на білому папері з водяними знаками: соти. Два серійних номера горизонтально ліворуч та праворуч. Надруковано у Кам'янці-Подільському. Художник: Григорій Золотов.
Red on white paper with honeycomb watermark. Two horizontal serial # at left and right. Printed in Kamyanets-Podilskyi. Author: Grygory Zolotov.


Німецька окупація під час II Світової війни
German Occupation - WWII, 1941-1944

1 Карбованець, 1942 1 Karbovanets, 1942

5 Карбованців, 1942 5 Karbovanets, 1942

10 Карбованців, 1942 10 Karbovanets, 1942

20 Карбованців, 1942 20 Karbovanets, 1942

50 Карбованців, 1942 50 Karbovanets, 1942

100 Карбованців, 1942 100 Karbovanets, 1942


Регіональні випуски
Regional emission

5 рублей, 1917
Розмінний білет м. Одеси

25 рублей, 1917
Розмінний білет м. Одеси

5 карбованців, 1918
Розмінний білет м. Житомира

50 гелерів, 1919
Розмінний білет м. Львова
(австрійський період)



Україна, Національний Банк України

Ukraine, National Bank of Ukraine, 1991-2006

Купон, Випуск 1991 року Coupon, 1991 Issue

Перший випуск Національного Банку України виготовлено у Франції фабрикою Imprimerie Speciale de Banque. Усі банкноти однакового дизайну і розміру 105 х 53 мм, відрізняються лише кольором. Не мають серійного номеру та підпису. Папір білий з водяними знаками: паркет. Фон лицьового боку жовтий. Грошова одиниця -карбованець. На аверсі скульптурна постать Либіді - сестри легендарних засновників Києва - братів Кия, Щека і Хорива. На реверсі - Собор Святої Софії в Києві ліворуч, орнамент- праворуч.
The first issue of the National Bank of Ukraine printed in France by Imprimerie Speciale de Banque. All banknotes have the same design and are 105 x 53 mm. The difference is in the color only. All notes w/o serial # and w/o signatures. White paper with watermarks: parquet. Background of the face is yellow. Name of currency - Karbovanets. On the face is the sculp┐ture of Lybid, sister of the legendary founders of Kyiv, the brothers Kyi, Schek and Khoriv. On the back side is the Cathedral of St. Sophia in Kyiv at left, ornament at right.


Австрійська імперія
Austrian Empire, до 1918 року


ПОЛЬША

Poland, до 1939 року

РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ

Russian Empire, до 1917 року


РСФСР
RSFSR, до 1922


СРСР
USSR, до 1991 року


Бофони ОУН-УПА
Bofony OUN-UPA, 1942-1945


Одними із самих невивчених і невідомих дотепер грошових документів є партизанські грошові знаки ОУН-УПА. Видані на Заході монографії, у яких автори аналізують фінансові проблеми рухів опору окупованих країн Європи часів Другої світової війни, військового грошового обігу, не згадують про наявність у бандерівців добре організованих фінансово-господарських органів, здатних за допомогою спеціальних грошових документів - бофонів - і інших форм діяльності мобілізувати великі матеріальні ресурси для партизанської боротьби проти нацизму і сталінізма.
Розглянемо причини появи бофонів і області їхнього застосування. Необхідно увести визначення, що ж таке бофони (скорочено від бойовий фонд).
В оперативних і слідчих документах НКВД-НКГБ фігурують наступні визначення бофонів: "оунівская облігація", "оунівске грошове зобов'язання", "квитанція, призначена для обміну на гроші, що поширювалася оунівскими бандитами серед населення як позика".
Журналіст Ірина Несенюк з Рівно, спираючи на спогади учасників підпілля, з одного боку, наділяє бофони статусом своєрідного платіжного засобу в розрахунках з населенням за продовольство, транспорт, ремонт техніки і т.п., а з іншого боку - вважає, що ці грошові документи "не стільки гроші, скільки облігації, а ще більше - спосіб пропаганди патріотичних ідей".
Бофони - це одне-, рідше двосторонні грошові документи з оунівскою чи національною символікою, що відповідають написами ("бойовий фонд ОУН", "революцйний фонд ОУН", "нацональний фонд ОУН" і ін.) чи тільки із символікою без написів, з фіксованими чи номіналами без них, що уповноважені від імені ОУН обличчя видавали населенню за внесені чи добровільно реквізовані засоби, а також використовували у своїй агітаційно-пропагандистській роботі.
По підрахунках деяких авторів (Клименко О.А.), оунівске підпілля в період 1939-1952 р. випустило для своїх нестатків близько 500 різновидів бофонів, що були в обігу не менш чим у12 областях України і Білорусії, а також частково на територіях Польщі, Чехії, Словаччини, Австрії. Маються дані про випуск бофонів і на території Росії: у воркутинскому, мордовському, норильському, колимскому і інших таборах Гулага 1954-1960 р. Це розсовує тимчасову границю виготовлення бофонів ще на 8 років. З іншого боку, провісниками бофонів були грошові знаки "Сокола-Батька" і Шару, випущені в 1927-1929 р. у Бережанах Тернопільської області.
Дослідження теми бофонів утруднено в зв'язку з тим, що практично жоден музей в Україні не має їхніх представницьких зборів. Найбільша колекція (276 знаків, серед яких багато дублів) зберігається в Державному галузевому архіві служби безпеки України. Маються бофони й в архівах обласних керувань СБУ західних регіонів України. Найбільш повний їхній опис представлений у монографії О.А. Клименко "Грошов_ документи ОУН (бофони), 1939-1952 доля_у", що є його кандидатською дисертацією.
Бофони - військові гроші.
Як було згадано вище, бофоны крім інших функцій виконували роль реквізиційних квитанцій, що їхній поєднує з іншими військовими грошовими документами: тимчасовими квитанціями Херсонського губернського уповноваженого керування продовольства з надпечатками Чигиринського отамана Хмари чи 1-й Революційної повстанської армії Махно. Ніколи жоден вид цих так званих "грошей" не був в обігу.
Український визвольний рух ОУН - єдиний збройний підпільний рух, що не мало навіть мінімальної допомоги з поза. У надзвичайних умовах війни і труднощів з господарським забезпеченням невідкладний випуск бофонів був украй необхідний, тому що насильницьке вилучення матеріальних цінностей у населення для ОУН-УПА був неприйнятний ні з політичної, ні з моральної точки зору.
Свідома допомога місцевого населення була найбільш розповсюдженим способом постачання партизана. Коли народні маси цілком засвоїли політичні цілі партизанської боротьби, вони поділялися з повсталими усім, чим могли. Місцеве населення допомагало продовольством, одягом, медикаментами, грошима і т.д.
Але, одержуючи постійну допомогу від населення, партизани не хотіли цим зловживати. Вони вважали себе зобов'язаними розраховуватися за продовольство й ін., а при відсутності грошей видавати розписку за отримані матеріальні цінності. Винні за порушення цих правил суворо каралися незалежно від займаних посад і звань.
З одного боку, грошові документи ОУН базувалися на довірі населення, а з іншого боку - вони були вкрай неконкретними позиковими грошовими зобов'язаннями, тому що оплата компенсації переносилася на невизначений час і неї повинна була зробити у випадку перемоги абстрактна юридична сторона.
Сільське населення обкладалося крім "добровільних" пожертвувань ОУН ще у великих розмірах податками з боку радянської влади. Галицкий селянин у 1945-1947 р. зобов'язаний був сплатити щорічно 2-3 тис. руб. податку, а крім того, підписати щорічно позика на 100-200 руб. На додаток до цьому ще минулому "добровільні" внески на танкові колони, червоні ескадрильї, флотилії і т.д. Таким чином, від і без того незначної зарплати, що одержували працюючі в СРСР, їм майже нічого не залишалося.
Окремі регіони України були окуповані арміями різних країн: Польщі, Угорщини, Румунії, Німеччини, Росії, Чехословаччини. Тому оунівске підпілля, з урахуванням названих обставин, змушено було при організації збору засобів у бойовий фонд ОУН прив'язувати емітовані грошові знаки до окупаційних валют, що були в обігу в тім чи іншому регіоні. Після закінчення війни загони, що емігрували, оунівців продовжували випускати бофони в грошових одиницях, що відповідають грошовим знакам країн еміграції, тому зустрічаються бофони в карбованцях, кроках, карбованцях, злотих, марках, шилінгах, доларах, фунтах стерлінгів.
Народні свята України
Багато випусків бофонів були присвячені визначеним датам. От перелік основних дат і свят.
Свято Зброї (День боротьби). У серпні 1919 р. Симон Петлюра разом з підлеглої йому Української галицкою армією почав сміливу спробу звільнити українські землі від влади більшовиків. У результаті боротьби йому удалося 30 серпня звільнити Київ, а на 31 серпня був призначений тріумфальний парад українських військ у звільненій столиці. Але в той же день у місто ввійшли денікінці. Почалася боротьба на два фронти, і армія Директорії потерпіла чергову поразку.
З ініціативи Української військової організації (УВО) з 20-х рр. день 31 серпня відзначається як Свято Зброї.
Свято 1 листопада (Листопадовий зрив). Ще перед розвалом Австро-Угорщини парламентарії, керівники політичних партій, церковні ієрархи Східної Галичини і Буковини під керівництвом Євгенія Петрушевича створили представницький орган - Українську Народну Раду, що ставила своєю метою об'єднання західно-українських регіонів у єдину державу. Але група молодих українських старшин на чолі з капітаном Дмитром Витовським, незадоволених повільним розвитком подій, увечері 31 серпня 1918 р., мобілізувавши воїнів, що служать у Львові, опанувала містом. 1 листопада на ратуші був піднятий український прапор. Те ж повторилося й в інших містах. Так народилася Західно-Українська народна республіка (ЗУНР). Тому тільки один напис на бофонах "1 листопаду" значив дуже багато для галичан.
Свято Соборності. 22 січня 1919 р. ЗУНР на принципах повної автономії об'єдналася з УНР. На жаль, відомий всього один бофон (художник Ніл Хасевич), присвячений цій події і використовуваний підпільниками Волині.
Свято Героїв. 23 травня 1938 р. у Роттердамі від рук московського убивці загинув вождь української нації Євгеній Коновалець, а за 12 років до цього, 26 травня, більшовицький агент убив головного отамана Симона Петлюру. Свято Героїв носив усенародний характер, поєднував маси навколо оуновских гасел і ідей, мобілізував український народ на боротьбу за державність. Крім того, це був день пам'яті тих, хто все життя працював для українського народу і хто вмер за Україну. За традицією на всіх могилах оуновці намагалися обновити хрести, покласти квіти і вінки.
Відзначалися також річниця УПА (у ніч з 14 на 15 жовтня), річниці боротьби ОУН за національне звільнення українського народу і т.д. До всіх цих дат випускалися серії бофонів.
Етапи боротьби ОУН.
Випуски бофонів можна систематизувати по відповідним періодах боротьби, що закономірно ставали етапами.
Перший етап (1941-1946 р.) - від початку війни до звільнення території України від німецьких військ, характеризувався створенням широкої мережі підпілля і формуванням військ УПА, що нараховували до 100000 чоловік.
Другий етап (1944-1946 р.) - на котрий падає апогей боротьби повстанців проти військ Радянської армії, розширення дій підпілля.
Третій етап (1947-1950 р.) - підпілля ОУН, рейди УПА.
Четвертий етап (1951-1956 р.) - час повільного вгасання збройного опору.
Систематизація бофонів відповідно до етапів визвольного руху дозволяє виявити їхні характерні риси протягом більш 10 років.
Документи радянських партизанів про діяльність ОУН.
Про діяльність радянських партизанів і Радянської армії проти ОУН-УПА і населення Західної України було відоме хіба що з мемуарів радянських командирів. Але в 2000 р. В. Сергійчук досліджував і видав документи і повідомлення "Радянські_ партизани проти ОУН-УПА" (Київ, Український Видавничий Союз), з яких відбита далеко не та діяльність ОУН-УПА, що зображена в партизанських мемуарах.
Стало відомо, що в багатьох місцях українські націоналісти створювали свої підпільні організації для боротьби з фашистськими окупантами під девізом "За самостійну Україну без німців". При цьому ОУН розширювала свою діяльність на всю окуповану територію України, у тому числі і на східні області. Так, у звітній доповіді гестапо м. Харкова за грудень 1942 р. відзначалося гасло українських націоналістів "Собода без Совітів та німців". Радянські партизани силоміць забирали продукти харчування в місцевого населення, і захистити його могли тільки оуновці.
Не маючи ніякої підтримки серед місцевого населення в боротьбі проти українських націоналістів, більшовицькі партизани постійно лагодили провокації, видаючи себе за оуновців. Як відкрито писав командир диверсійного загону Д. Медведєв, відомий терорист Н. Кузнєцов у Рівне після здійснення терактів проти гітлерівських офіцерів спеціально залишав на місці убивства документи українських націоналістів, що приводило до широких репресій окупаційної влади проти мирного населення. Саме оуновці зупинили діяльність терориста Кузнєцова, зберігши в такий спосіб життя мирним жителям.
Найбільш відомі серії бофонів:
У Галичині, де зверталися краківські злоті, відомі серійні випуски 5, 10, 20, 50 злотих, прикрашених геометричним орнаментом із зображенням хреста і стилізованого символу єднання міста і села - зубчастого колеса і колось пшениці. На одному зі знаків проставлений номінал "1 м" - "марка".
У період 1944-1946 р. ОУН випускала гроші для матеріального забезпечення армії. Саме бофони зараз відігравали істотну роль як спосіб поповнення бюджету. Емітуются серії 4, 6 і 7 номіналів без назви грошової одиниці.
Одна з найвідоміших серій бофонів 1945-1946 р. - емісії командування ОУН - "П_вн_год". Названа фахівцями "Волинською серією", вона мала номінали 5, 10, 20, 50, 100, 300, 500 і 1000 крб. Ескіз знаків виготовив відомий графік Ніл Хасевич. Велика кількість номіналів і прагнення додати їм вид "дійсних" грошей дозволяють допустити, що існував план зробити їх загальноукраїнською валютою.
Окремі купюри передруковувалися в загонах оуновців на периферії, де майстра на пластинках із грушевого дерева і ясена різали кліше для серійних випусків грошей. Відомі святкові різдвяні серії бофонів з характерними народними малюнками, на яких зображувалися мрії і сподівання українських повстанців-визволителів. На купюрі "10" зображена Кремлівська стіна, до якої через площу біжать українські вояки з косами і шаблями в руках, деякі залізли на вежу, зірвали верхівку з зіркою і намагаються установити національний прапор.
На великодніх серіях з'являється тематика віри в те, що Україна буде сильною незалежною державою, про що свідчать напису: "Христос Воскрес! Воскресне Україна! Воля народам! Воля людині! Смерть тиранам!".
Зараз відомо більше ста українських бофонів, але майже усі вони знаходяться в архівах і музеях. Хоча й в особистих зборах уже можна зустріти окремі бофони чи їхньої добірки. Таким чином, є потреба мати не тільки переліки окремих бофонів, але і їхній упорядкований каталог. Будемо сподіватися, що спільними зусиллями наукових співробітників і боністів такий каталог буде створений. У ньому повинна бути продумана така система класифікації, у яку б уписувалися всі знову з'являються зведення про бофонах.
На закінчення необхідно відзначити, що українська діаспора в Канаді, США, Великобританії, Австрії й Австралії продовжує і зараз випускати бофони, присвячені різним пам'ятним подіям. Якби це введення на території України взяв на себе Національний банк України, ми не тільки могли б поповнити національну скарбницю новими зразками тиражної графіки, унікальними історичними документами, але й істотно поповнити державний бюджет за рахунок продажу сучасних державних бофонів, що випускаються як засіб короткострокового платежу й одночасно об'єкта колекціонування.

Діаспорські емісії
Emission of Ukrainian diaspora

Iсторiя гривнi

Проголосивши своєм Третiм унiверсалом 18 липня 1917 року утворення Украєнськоє Народноє Республiки, Центральна Рада запровадила в Украєнi нову нацiональну валюту. Первiсно такою валютою було визначено украєнський карбованець, вартiсть якого дорiвнювала 17,424 долi щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральноє Ради вiд 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Украєнськоє Народноє Республiки - купюру вартiстю у 100 карбованцiв. Автором оформлення грошового знака був визначний украєнський художник-графiк Георгiй Iванович Нарбут.

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишуканi орнаменти в дусi украєнського барокко XVII-XVIII столiть, декоративнi шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та самострiла (герба Києвського магiстрату XVI-XVIII столiть). Напис "100 карбованцiв" подавався на купюрi мовами чотирьох найчисленнiших нацiй, що живуть на територiє Украєни, - украєнською, росiйською, польською та ґврейською (iвритом).

З випуском нарбутiвськоє стокарбованцевоє купюри пов'язаний вибiр тризуба як державного герба Украєни. Георгiй Нарбут, проектуючи ескiз купюри у 100 карбованцiв, звернув увагу на тризуб як знак, характерний для найдавнiших нацiональних грошей Украєни - злотникiв та срiбнякiв князя Володимира, i вмонтував його до композицiє ескiзу. Оригiнальний знак одразу запам'ятався украєнським патрiотам. Тризуб тут виступав як алегорiя украєнського державотворення ще вiд часiв Володимира Великого, що також мало глибоко патрiотичний змiст. Пiсля введення купюри в обiг майже одразу ж було зафiксовано випадки єє фальшування. З огляду на те, а також на деякi полiтичнi причини (так, УНР, яка за Третiм унiверсалом визначалася як складова частина федеративноє Росiє, проголошувалася за Четвертим унiверсалом 22 сiчня 1918 року "самостiйною, нi вiд кого не залежною державою") Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження новоє грошовоє одиницi - гривнi, яка подiлялася на 100 шагiв i дорiвнювала 1/2 карбованця.

Протягом 1918 року в Берлiнi було видрукувано грошовi знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останнiх було виконано вже пiсля проголошення гетьманату на чолi з Павлом Скоропадським). Ескiз першоє купюри, оздобленоє досить простим геометричним орнаментом, виконав Василь Кричевський, трьох наступних - Георгiй Нарбут. Гривневi купюри Нарбута, як i попередня, вiдзначалися вишуканим оформленням. Так, в ескiзi 10-гривневоє купюри Нарбут використав орнаменти украєнських книжкових гравюр XVII столiття, 100-гривневоє - зображення робiтника з молотом та селянки з серпом на тлi розкiшного вiнка з квiтiв i плодiв, 500-гривневоє - свою улюблену алегорiю "Молода Украєна" у виглядi опромiненоє дiвочоє голiвки у вiнку (завдяки цiй деталi купюра отримала гумористичну народну назву "горпинка").

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Украєнi у квiтнi 1918 року, вiдновив як основну грошову одиницю Украєнськоє Держави карбованець, що подiлявся на 200 шагiв. Було виготовлено ескiзи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованцiв. З цих купюр Георгiґвi Нарбутовi, який очолив утворену при гетьманi "Експедицiю з заготовлення державних паперiв", належав ескiз лише 100-карбованцевого знаку, де вiн використав портрет Богдана Хмельницького, iндустрiальнi мотиви (композицiю з ремiсничих iнструментiв) та створений ним самим проект герба Украєнськоє Держави зi сполученням символiв "тризуб" та "козак з мушкетом". Ескiзи iнших купюр, що не визначалися високим художнiм рiвнем i виглядали досить еклектично, виготовили I.Золотов, I.Мозалевський, А.Богомазов та iншi графiки.

Хронологiя введення грошових знакiв УНР та Украєнськоє Держави в обiг була такою: 5 сiчня 1918 року - 100 карбованцiв (ескiз Г.Нарбута); 6 квiтня 1918 року -25 та 50 карбованцiв ("лопатки", ескiзи О.Красовського); 17 жовтня 1918 року - 10, 100 та 500 ("горпинки") гривень (ескiзи Г.Нарбута); жовтень 1918 року - 1000 та 2000 гривень (ескiзи I.Мозолевського); серпень 1919 року - 10 ("раки") та 1000 карбованцiв (ескiзи I.3олотова), 100 карбованцiв (ескiз Г.Нарбута) та 250 карбованцiв ("канарейки", ескiз Б.Романовського); жовтень 1919 року - 25 карбованцiв (ескiз А.Приходька).

Пiсля переходу влади в Украєнi у груднi 1918 року до рук Директорiє на чолi з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею вiдновленоє УНР знову було проголошено гривню.

"Бiльшовицькi тисячки" запровадженi Раднаркомом на землях Радянськоє Украєни, мали мiзерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованцiв). Це становище спричинилося до проведення у 1922-1924 роках грошовоє реформи, наслiдком якоє стало введення в обiг радянського червiнця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорiвнював 1/10 червiнця. Ця подiя стала моментом остаточного утвердження радянськоє валюти.

Акт проголошення незалежностi Украєни вiдкрив дорогу для запровадження в нашiй молодiй державi повноцiнноє нацiональноє валюти. Такою валютою мала стати, згiдно з традицiями як доби Києвськоє Русi, так i перiоду визвольних змагань 1917-1920 рокiв, гривня. Щодо назви розмiнноє монети, то для неє пропонувалися назви "сотий", "резана", але врештi було вiддано перевагу звичнiй уже "копiйцi". 1992 року першi зразки украєнськоє нацiональноє валюти було виготовлено в Канадi за ескiзами В.I.Лопати. Однак в обiг в Украєнi з 1992 року було введено тимчасову валюту, розраховану на перехiдний перiод, - украєнський карбованець, або купоно-карбованець. Саме ця грошова одиниця ставала протягом 1992-1995 рокiв жертвою iнфляцiє, зумовленоє економiчною кризою перехiдного перiоду.

Посилення у 1995 роцi i першiй половинi 1996, року стабiлiзацiйних процесiв в економiцi, зокрема значне зниження темпiв iнфляцiє, суттґве призупинення спаду виробництва, стабiлiзацiя курсу украєнського карбованця до iноземних валют, зростання доходiв населення, створили належнi умови для запровадження гривнi, яка згiдно з Конституцiґю Украєни ґ грошовою одиницею нашоє держави.

25 серпня 1996 року в засобах масовоє iнформацiє було оголошено Указ Президента Украєни Леонiда Кучми "Про грошову реформу в Украєнi".

Вiдповiдно до Указу Президента Украєни грошова реформа в нашiй державi проводилася вiд 2 до 16 вересня 1996 року. У перший же день реформи за встановленим курсом було перераховано у гривнi цiни, тарифи, оклади заробiтноє плати, стипендiє, пенсiє, кошти на рахунках пiдприґмств, установ та органiзацiй, а також вклади громадян. Карбованцевi вклади населення було перераховано у гривнi за курсом 100000 карбованцiв за одну гривню без будь-яких обмежень i конфiскацiй iз вiльним єх використанням у гривнях.

Протягом 15 днiв - вiд 2 до 16 вересня 1996 року - в готiвковому обiгу одночасно вiльно використовувалися як гривнi, так i карбованцi з поступовим вилученням останнiх. Пiсля 16 вересня 1996 року приймання карбованцiв в усi види платежiв було припинено i ґдиним законним засобом платежу на територiє Украєни з цього моменту стала гривня.

З початку реформи всi видачi готiвки з кас банкiв (у тому числi для виплати заробiтноє плати, пенсiй та iнших доходiв), безготiвковi розрахунки здiйснювались тiльки у новiй нацiональнiй валютi.

Грошова реформа в Украєнi стала надзвичайною подiґю для нашоє держави, в результатi якоє було створено один з невiд'ґмних атрибутiв державностi - нацiональнi грошi. Зарубiжнi аналiтики вiтали здiйснення грощовоє реформи у нашiй державi, розглядаючи введення украєнськоє валюти - гривнi - як свiдчення початку стабiлiзацiє украєнськоє економiки.

www.bank.gov.ua

Виставка "БОНІСТИКА УКРАЇНИ: минуле та сучасність"

"Галицький кореспондент" Іван КОСТЮК -- ГРОШІ НА СТІНАХ

"Радіо Свобода" Іван КОСТЮК -- В Івано-Франківську відкрилась виставка "Боністика України: минуле та сучасність".

"Хронiка культурно-мистецького життя Прикарпаття" -- В арт-кафе "Химера" відкрито виставку української валюти XX століття під назвою "Боністика України: минуле і сучасність".

"Malakava" -- В Івано-Франківську відкрилась виставка "Боністика України: минуле та сучасність".

"Аратта-Україна" -- Грошi вiд... УПА


Ви можете добавити свій коментар

Ваше iм'я:   Ваш пароль:

Коментар:


Шановні користувачі! Ви також можете поповнювати стрічку новин, - якщо Ви маєте вагомі новини зі світу антикваріату та старовини, - надішліть Вашу інформацію на адресу news@ukrcol.com, обов'язково вказавши джерело новини.

Ваш профайл
Розсилка новин
Експертиза
Опитування


Лiчильники

© www.ukrcol.com 2006