Зробити стартовою Внести до закладок Контакти Карта сайту Русский English    
Новинки




Нашi новини :: Культура
Нумізматика | Антикваріат | Фалеристика | Мілітарія | Наші проекти | Боністика | Філателія | Історія України | Археологія | Музеї та музейна справа | Культура | Різне | Архів |
>>Головна новин<< >>Культура
Кількість переглядів новини - 71

Виставка акварелей Тараса Шевченка відкриється сьогодні

19 жовтня 2006 року о 17.00 у Національному музеї Тараса Шевченка відбудеться відкриття виставки акварелей Тараса Шевченка з колекції музею.

До техніки акварелі Шевченко звертався впродовж майже всього життя і присвятив їй найбільшу частину своєї малярської спадщини, в яких пейзаж посідає значне місце.

Як чудовий пейзажист Шевченко заявив про себе після закінчення Академії мистецтв. У 1845-1846 роках, подорожуючи Київською, Полтавською, Волинською, Подільською губерніями за дорученням Київської археографічної комісії, молодий художник малює тогочасну Україну – її хутори, містечка, пам’ятні місця, пам’ятки культової архітектури, воскрешає сторінки її славетної історії.

Більшості українських акварельних пейзажів притаманний стриманий колорит (використання двох-трьох кольорів – індиго, сепія), де віддається пріоритет фіксації чітко означених плям світла й тіні, тоновій градації. Пластичну красу природи ми відчуваємо в цих малюнках, простих тією складною простотою, яка властива великим творам мистецтва.

Відвідавши Волинь, Шевченко створив чотири акварельних малюнки Почаївської лаври. Окрім чудового поліхромного акварельного письма, вони вирізняються бездоганним композиційним вирішенням – вдало обраною точкою огляду, чіткою розробкою просторових планів, світлових та кольорових акцентів. В цих малюнках впадає в око та обставина, що Шевченка перестають цікавити вишукані кольорові сполучення, як у створених раніше акварелях. Малюнки Почаївської лаври – останні в акварельному доробку Шевченка до арешту 1847року.

На засланні, де було суворо заборонено писати і малювати, можливість знову взятися за пензель з’явилася в Аральській описовій експедиції. Після м’яких заокруглених ліній українського пейзажу, після густих крон дерев, кущів, що хиляться під легким вітерцем, художник потрапляє в край, випалений сонцем, де єдиною складовою частиною пейзажу є камінь, пісок і лише подекуди змарнілі, покривлені деревця та сухі кущі. Але Шевченко як справжній митець, гострим художнім поглядом створює цикл пейзажів, що вражають нас величчю і красою. В акварелях, виконаних під час експедиції в гори Каратау (1851р.), постають суворі краєвиди гірської місцевості, що становлять, крім художнього, ще і науково-пізнавальний інтерес.

Перехід до панорамного пейзажу став у нових умовах реальним фактором розвитку Шевченка як художника. Він почав мислити масштабніше. Обираючи видовжений по горизонталі формат аркуша, трактуючи простір як послідовну зміну різних за тоном і конфігурацією смуг, Шевченко відтворював спокійні обшири неозорих скелястих місцевостей, створював епічні пейзажні образи, овіяні диханням вічності (“Гора Кулаат”, “Новопетровське укріплення з моря”, “Вид на Каратау з долини Апазир”).

Сильне враження справляє характер освітлення, який дає можливість будувати композицію пейзажів у ритмічних повторах. Вміння “розібрати” форму лінійно, перспективно, об’ємно в однаковій мірі свідчить як про значну обдарованість, так і про високий професіоналізм. Незважаючи на свій невеликий розмір та етюдні обставини створення, малюнки Шевченка у більшості випадків справляють враження завершених станкових робіт.

Перебуваючи в Новопетровському укріпленні, Шевченко створив серію пейзажів фортеці та її околиць. В акварелі “Новопетровське укріплення з Хівинського шляху” художник чудово передав суворий стриманий колорит непривітного степового пейзажу. Форт зображено з далекої відстані, на тлі похмурої темної хмари, що нависла над ним. Це надає йому драматичності, тривоги. В акварелі “Чиркалатау” контраст між випаленою, ніби сонною землею і сповненим руху і життя небом ще більше посилює відчуття пустельності цього закаспійського краєвиду. Слід зауважити, що саме точною передачею тонів і відтінків живих, рухливих хмар, таких несхожих на завмерлий степ, художник надавав своїм роботам особливого напруження і виразності.

Використання складних темних синьо-сірих, глибоких синіх з відтінком фіолетового кольорів надають безлюдній місцевості, освітленій холодним місячним світлом, загадкового, незвичного, майже фантастичного вигляду в роботах “Місячна ніч на Косаралі”, “Місячна ніч серед гір”.

Звернення Шевченка до пейзажу загострило його реалістичне світосприйняття, виявило характерне і типове в його малярстві. В краєвидах, особливо періоду заслання, він досягає дивовижних ефектів у передачі простору, світла, повітря і кольору. Представлені на виставці акварелі з колекції Національного музею Тараса Шевченка дають можливість глядачеві розкрити для себе ще одну грань творчості великого митця.

http://www.ukrmuseum.org.ua


Ви можете добавити свій коментар

Ваше iм'я:   Ваш пароль:

Коментар:


Шановні користувачі! Ви також можете поповнювати стрічку новин, - якщо Ви маєте вагомі новини зі світу антикваріату та старовини, - надішліть Вашу інформацію на адресу news@ukrcol.com, обов'язково вказавши джерело новини.

Ваш профайл
Розсилка новин
Експертиза
Опитування


Лiчильники

© www.ukrcol.com 2006